***
Владієш бо життям людським нагально.
Чи вималював кожен уві сні
Собі стежину довгу та печальну?
Чому ж тобі щедротів своїх жаль,
А усміх видаровуєш так рідко?
Не зраджуй мрію, доленько, не зрадь
Свого життя, хоч сумно і так гірко.
Свидетельство о публикации №114021204256