Зiрка

 Засвiтилася зiрка над хатою -
 В небi мiсяць зiйшов молодий...
 Навкруги все покрилось мов ватою
 Перший снiг, випав бiлий такий.

 Ми з тобою йдемо зачарованi,
 Першим снiгом немов у вicнi-
 А снiжинки сiдають на вii,
 Тають нiжно, немов навеснi.

 Нiжна нiч ця, зовсiм як марево,
 Що чаруе нас разом з тобою
 Покривае все бiлою ковдрою -
 Сипить з неба снiжинки рукою.

 Ми цей вечiр з тобою згадаемо...
 Лiхтарi не дадуть нам забути
 Бо над ними снiжинки лiтають,
 Полiт радостi нам iхнiй чути.

 Ми по першому снiговi йдемо...
 Та за руку тебе я тримаю -
 I пишу я на снiгови бiлому,
 Що тебе я едину, кохаю.

 Я кохаю тебе, твоi очi, уста -
 I голос твiй нiжний, дiвочий
 Обнiму я тебе,ти до серця прижмись,
 I згадаеш цю нiч, якщо схочеш?

 Зимнiй килим зiйде, лiтнiй килим прийде -
 Та збiжать не помiтно  роки...
 Все пройде, тiльки ми будем разом,
 Як на небi високiм, зiрки...