Майнула сполохом
Яскрава блискавиця
І гуркіт молотом
Ударив і рознісся
По сонній ще землі,
Буркочучі невпинно:
"Я, Громовик, і злий
На Зиму, що рослинам
Скувала дух, стара,
Й не думає вщухати -
Та вже прийшла пора
Гуртом її здолати.
Розбуркну навкруги
Я всю, що є, природу;
Дощ прожене сніги
На славу їй та вроду.
А щедрість Сонця дасть
Наснаги відродитись
Лісам, полям - й не дасть
Зимі, як біс, казитись".
Зимi зась
© Copyright: Владимир Кабузенко, 2014
Свидетельство о публикации №114021108661
Свидетельство о публикации №114021108661
Рецензии