Як живеться тобі, любий друже,
Не напишеш, не скаже ніхто.
Сподівалась час рани залиже,
Ну а пам'яті зрадить єство.
Часом в снах тебе бачу й радію,
Хвилею спогадів сита душа,
Ще ніби вчора були ми, мов рідні,
Стали ж назавжди чужий і чужа.
Не зів'яли ще трави на лузі,
не засохло моє джерело,
Ми тепер - вороги, а чи друзі?
Знаю, колись то кохання було.
Як живеться тобi, любий друже
© Copyright: Вера Холошвий, 2014
Свидетельство о публикации №114021105070
Свидетельство о публикации №114021105070
Рецензии
