З моїх очей - струмочки сліз,
гірких і солоних.
Але ти їх не бачив.
Моє серце перетворилося на розпечену лаву,
що витікала з вулкану душі.
Я стояла над прірвою,
на дні якої лежало
моє убите кохання.
хотілося його дістати,
хоч мертве.
Та самій треба було впасти
і розбитися.
Я подумала: дві жертви
для тебе забагато.
І залишилася над прірвою -
ні жива, ні мертва.
З моiх очей - струмочки слiз
© Copyright: Вера Холошвий, 2014
Свидетельство о публикации №114021104326
Свидетельство о публикации №114021104326
Рецензии
