От злидень, бiс тобi, бач, де тебе знайшла
Нерiвнобедрений трикутник.. Художник Чучупа Олег.
- От злидень, бiс тобi,
Бач, де тебе знайшла?!..
Брехав: до Йосипа, а сам, бач, до коханки!..
А от коли б сюди я раптом не прийшла?
А в хатi борсалась, побiгла б до дiлянки?!..
- Теля не кормлене,
Коза душi не йме,
Качок не випустив, кричать скажено гуси,
А вiн цiлується, тай ще до грудей жме,
Он, бач, до дiвчини як розчепірив вуса!..
- Як би до мене так,
Але ж геть зовсiм нi –
Немов цурається до жiнки доторкнутись!..
Я тiльки бачу це, здається, у вi снi!..
Чи то до стовбура, замужнiй, пригорнутись?!..
- Чекай же, iроде,
Ще я тобi задам,
Впiзнаеш радощiв, намажу хлiб на сало!..
От в моностир тебе, триклятого, вiддам,
Щоб тебе, злодiя, болото засмоктало!..
- I не стидається,
Що в хатi жiнка є,
Та й не стара ж, дивись, та ще й дебела досi!..
Де в тебе очi, га, де бачення твоє?..
А щоб бородавка зросла в тебе на носi!..
- Я ж тобi смажила,
Варила та пекла,
Сама, траплялося, що їсти забувала!..
А як горiлку пив – вiд тебе ж не втiкла,
Та й навiть пил з тебе, безглуздого, здувала!..
- А вiн волочиться,
Обмацав всiх дiвок!..
Вже, може, й дiти є, а я за те не знаю?!..
Побий грiх, Господи, а цьому – вили в бок,
Якщо за дiточок якихось десь впiзнаю!
- Не вiдпускає, бач,
Здається, ще й тремтить!..
От зараз припиню цi «файнi» залицяння!..
Забуд, паскудний син, обов;язки за мить,
Е, нагадаю враз тобi я обiцяння!..
- Все, досить, цур тобi, геть, бовдур, вiдпусти,
Поворотись, кажу, прийшла до тебе люба!..
З тебе повиведу вже в хатi я глисти,
Ти не вiдчепишся вiд цього, Петя, шлюба!
11.02.14 (7.10-7.40)
Свидетельство о публикации №114021102200