Ти заблукав...

Всі хочуть жити добре. Але ж як?
Один – нероба, інший – кінь-трудяга.
Один, як в полі чистому будяк,
А другий в праці пізнає наснагу.

А віра в диво у думках кружля:
Он там на сцені – може то Месія?
Він одведе подалі від Кремля,
Бо дихать не дає ота Росія!

Отож виходять раптом на Майдан
Й чекають – ось вожді одсиплють «манни»,
Наповниться кишеня їх-«карман» –
Лиш бий собі гучніше в барабани!

Дери свою горлянку криком «Геть!»
Не чуй сусіда – тільки ти є правий!
Хто дума, як не ти, то тому – смерть!
Бо любиш тільки ти свою державу.    

Ось так з водою із корита в гній, у бруд
На чорно-білий  сніг, як ту дитину,
Неправедний та скорий вершиш суд,
Виплескуєш  замучену Вкраїну.

Полегшало? Не того ж ти хотів?!
Тож схаменися! Зупинись! Розплющи очі!
Своїх хотів ти знищити катів?
Та… заблукав у мороку, у ночі….   


картинка из Сети


Рецензии