Срiбна павута

Так ніжиться вже сніг в долонях
І вітер пісню заспівав,
Мороз вінок сплекав на скронях,
Дерев у іній повдягав.
І все кругом у позолоті
Неначе срібна павута,
А пролітаючі сніжинки
Пухову ковдру розстела.
Зима вже брови насупила,
Холодні руки простягла
І поглядом все зупинила -
У сон похмурий потягла.
І лише діти веселяться:
Санчата,ігри,ковзани.
Для них зима немовби казка,
Яка прийшла із сивини.


Рецензии