Обіймімося, мій друже,
Ми не бачились давно,
Постаріли ми щось дуже,
Та мені це все одно
Голос твій не помінявся,
Виглядаєш добре ти,
Пам’ятаєш кожен клявся,
Що ми названі брати.
Будемо ми спілкуватись
Та підтримувать завжди
Коли доля буде гратись,
Щоб не трапилось біди.
Та не сталось, як хотілось,
Відстань роз’єднала нас
І братерство десь поділось,
Та настав нарешті час
Й ми побачилися знову
І зустрілись як брати,
У цю зиму не зимову
Не тікаймо у світи.
09.02.14.
Зустрiч
© Copyright: Георгий Грищенко, 2014
Свидетельство о публикации №114020908829
Свидетельство о публикации №114020908829
Рецензии