Спитав колись мій батько свого друга
Історія то давня, не нова
То було в день весілля доньки
Я пам'ятаю всі його слова
Сестра моя рум'яна посміхалась
А гості — голодніші за вовка
Та друг його поклав до рота м'яса
Усе, що повариха подала
А батько пив та червонів так рясно
Та з вуст злетіли ті дурні слова
"Нащо тобі до рота стільки м'яса?
Чи з осліпу дурніє голова"
І повернувся до його дружини
Завмерли гості, не допив вина
А батько голосно так мовить, що є сили:
"Нащо ти привела сюди слона?"
Всміхались гості, дзвеніли бокали
А молодята тішили вуста
Лиш тільки друг сидів сумний, нежвавий
Не з'ївши більше жодного шматка
І ось остання пісня пролунала
І гості зазбирались по домах
А місце друга поряд — пустовало
Прощанням були батькові слова
09.02.2014
Батьковi слова
© Copyright: Эрика Маркон, 2014
Свидетельство о публикации №114020907182
Свидетельство о публикации №114020907182
Рецензии