Я рисовала... Соловей Заочник 2-й вариант

                Перевод с украинского
                http://www.stihi.ru/2011/08/10/1946
                http://stihi.ru/2011/08/10/6890(1-й вар. моего перевода)

В прозрачных снах летящими мазками –
легчайшая, как небо, акварель
иль, может – тёплым всполохом – пастель…
А красками к тебе я путь искала,
Наощупь шла, в тумане седина…
Ты не помог. Ушёл – не обернулся.
В молчанья мрак ты плотно завернулся
Открытости взамен...остатки сна.

Я рисовала на туманных косах
и кольца радуг, и в цветенье степь,
где мальвы полыхают и везде
растёт любовь, как маки в свежих росах.
Всё краски сердца отдала любя,
но для тебя они так мало значат
и над увядшим счастьем осень плачет,
роняя в лужи капельки дождя.

Макала кистью в лужицы колец…
Потом лепила сказку – чёрно-белой…
Напевом птичьим стала  наконец…

Оригинал:

У  білих  снах  легенькими  мазками  -
прозора,  наче  небо,  акварель,
а  може  -  теплим  сполохом  -  пастель...
Я  фарбами  до  тебе  шлях  шукала.
Я  йшла  навпомацки,  крізь  мляву  сивину.
Не  допоміг.  Не  озирнувся  навіть.
Мовчання  мороку  лишилось  замість
відвертості.  Навкруг  -  залишки  сну.

Я  малювала  на  туманних  косах
веселки  радісні,  квітучий  степ,
де  мальви,  де  палає  і  росте
кохання  -  маком,  що  у  свіжих  росах...
Тобі  я  дарувала  серця  кольори.
Та  ти  не  бачив,  був  таким  байдужим.
Самотньо  над  зів'ялим  щастям  тужать
дощі  осінні  нескінченні  і  вітри.

А  я  все  малювала  пензлем  із  дощів...
А  потім  я  ліпила  чорно-білу  казку...
А  потім  стала,  як  пташиний  спів...