Всі ті, які щоночі гірко плачуть
І побиваються, мовляв кохання ; жах!
Насправді «жах» коли в лікарні в мами,
Дитина помирає на руках.
Коли на вулиці за пом’яту купюру
Вбивають батька у якого шість дітей,
Коли на операцію дитині
Сім’я не може «нашкребти» грошей.
Коли людина, що безвинно засудили
В тюрмі вмирає в муках від сухот,
А судді, взявши хабарі в злочинців
Відпочивати їдуть на курорт.
Коли із армії привозять тіло сина,
Коли у матері вже присмерті дитина,
Коли вбивають і грабують ветеранів,
Які за вас боролися в Афгані.
Коли дружина поховала чоловіка,
А в нього залишився син-каліка,
Коли вмирають наркомани-школярі
Від «передозу» у під’їзді чи дворі.
А ви себе продовжуйте жаліти
І всім казати, що кохання справжній жах!
І дай вам Бог ні разу не пізнати
Весь жах, що є на долі сторінках!
Жах
© Copyright: Амадей Кристич, 2014
Свидетельство о публикации №114020903391
Свидетельство о публикации №114020903391
Рецензии