Ой, доленька-туга,
Чекаю я друга.
А друг мій полинув
І мене покинув.
Я йому не люба,
І на серці сгуба.
А колись стрічались,
Палко обіймались,
Говорив „кохана”,
Говорив „жадана”.
Цілував до ранку,
Ясного світанку,
Пісней солов”їною
Проводжав до ганку.
Що я наробила,
Чим я завинила,
Може тим, що дуже
Я тебе любила?
Може тим, що думки
Всі були про тебе,
Може, що мені був
Ти, як сонце в небі ?
Що мені робити,
Як я маю жити
Без милого друга,
Туга моя, туга.
Ой, доленька-туга
© Copyright: Ирина Фоменко Юг, 2014
Свидетельство о публикации №114020901327
Свидетельство о публикации №114020901327
Рецензии