Чи можна вмерти за ідею,
чи можна вбити почуття?
Іти на муки задля неї,
загравшись з гранями буття?
Нехай розмиті вічні грані,
й вкриває небо зграя хмар,
не зраджують переконання,
поклавши совість на олтар.
І навіть, коли пси голодні,
роздерти в прах готові двох,
то розумієш, що безодня
далеко вже, а поруч - Бог...
Хай філософствують язики,
що ніби світ - це пустота.
Є проти смерті вірні ліки,
і ліки ці - любов свята.
Любов Руфіна та Прісцілли,
коли весь світ у пащі льва.
То в немочі - одвічна сила,
то все насправді ожива.
І ця незмінна панацея,
серця рятує знов і знов.
Не можна вмерти за ідею,
ніколи бо не вмре любов!
Чи можна...
© Copyright: Юрий Степ, 2014
Свидетельство о публикации №114020812767
Свидетельство о публикации №114020812767
Рецензии
Замечательно!
Это здОрово - уметь писать не только на своем, но и на другом языке!
Странник Бытия 22.05.2014 00:09 • Заявить о нарушении
Это здОрово - уметь писать не только на своем, но и на другом языке!
Странник Бытия 22.05.2014 00:09 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.