Подарую Київ я Ольстеру.
А той Ольстер додому візьму.
А ти з’ясуй, чому так треба
Й довго не мудруй.
Андрій Середа
Шону Маклеху
Ірландці з українцями – окремо,
І кожному близька своя блакить…
Та арфою на прапорі зеленім*
Червоно-чорний стяг мені дзвенить.
Між нами – милі, милі, милі, милі…
І різне все – шляхи, дерева, сни…
Чого тоді тін-віслом** забриніла
Мені сопілка рідна з далини?
Живем – не на однім планетнім боці,
Та знаю я – підвівши зір увись,
Лягли у землю їхні юні хлопці,
Так само, як і ми лягли колись.
Інакше в них у небі сяють грози.
Несхожі зовсім, начебто, краї…
Неправда. Бо ми ллємо спільні сльози.
А от кати у кожного – свої.
08.01.14
*Арфа на зеленому - символ ірландського національно-визвольного руху.
**Тін-вісл - народна ірландська флейта з шістьма гральними отворами та діапазоном у дві октави.
Про спiльне й вiдмiнне
© Copyright: Владислав Лоза, 2014
Свидетельство о публикации №114020811063
Свидетельство о публикации №114020811063
Рецензии
Чарівний відгук двох сердець: Володимира та Шона!!!.. Дякую Володимира Басова за подарунок мені цього вірша!!!.. ☺♥
Анатолий Филимонихин 14.08.2017 17:59 • Заявить о нарушении
Анатолий Филимонихин 14.08.2017 17:59 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.