посвята моїм бабусям…
Ваші руки завше пахли хлібом,
Теплою росою на світанку,
Цвітом липи і вінком з ромашок,
Чорнобривцями, що квітли попід ґанком.
Сірі очі все на світі знали,
Мудрістю стрічали нас – онуків.
Ще й веселі бісики пускали -
Я ті очі в світі не забуду.
Ви навчили нас любити мову,
Землю рідну і пісень співати,
Тих пісень: про матір-Україну,
Про волошки і біленьку хату.
Мудрість Ваших слів несу з собою:
Поважати старість й віру мати,
Посміхатись, хоч би як не важко,
Тишком плакати і Бога в серці знати.
Теплі руки, ніжні очі сірі,
Мудрість слова, сивина на скронях,
Зморщечки й любов до України –
То все Ви, ріднесенькі бабуні…
08.02.2014
Бабусина мудр сть
© Copyright: Виктория Скоц, 2014
Свидетельство о публикации №114020810636
Свидетельство о публикации №114020810636
Рецензии