В руках тримаю, як святу ікону
чи то Тарасів, чи то Божий дар.
Я вірую, бо вірю, як нікому
в святі слова, що проспівав "Кобзар".
Великий син великого народу.
Оспіваний піснями солов*їв -
великий батько рідної природи,
її степів, озер, лісів, гаїв.
Чумацьким шляхом освятив дорогу,
молитвами віршів на сотні літ,
Як символ волі, прапор перемоги
лунає в нашім серці "Заповіт".
Шевченкову, праукраїнську мову
несе Славтуич у своїй красі,
святим вогнем віршованого слова
вона горить на вранішній росі.
Над цілим світом, як над Божим раєм,
Тарасових пісень лунає спів .
Художнє слово, як веселка грає
мелодією українських слів.
Хай на весь світ, нехай на всю планету
реве ревучий лагідний Дніпро,
немов дощами, думами поета
нехай рясніє на землі добро!
До 200- рiчницi Т. Шевченко
© Copyright: Владимир Хроленко, 2014
Свидетельство о публикации №114020711521
Свидетельство о публикации №114020711521
Рецензии