Осiннi почуття
й знову билася об вікно,
крила втомлені, пір'я зламане,
хто для тебе я, хто?
Чи довірою, чи зневірою,
чи примарою за вікном,
чи настійкою стала згірклою,
хто для тебе я, хто?
Віддавала я все до крапельки,
віддавалася, аж пеклО,
перервалося, захлинулося,
почуттів твоїх джерело!
Чи було воно, те, що вінчане,
чи було оте, що болить,
вже написане, вже прочитане,
чи хотів його? Хоч на мить?
Дивувалася, озиралася,
звідки виникла ця стіна?
То любов із душ осипалася,
наче осені пізня пора.
Свидетельство о публикации №114020608585