Небо
Сиджу, палю і знов дивлюсь у небо...
У твоїх ніг розтанув сніг
Палаючі багаття від театрів
Гріють сніг але не душі нам.
Тепер ми вільні, знову по нулям
Знайоме місто, вулиця Сумська
Ось там стояли Королеви ночі
Я пам’ятаю всі твої слова
Як брудом поливали їх охоче
І брудом тим підпалювали нас
Палаючі театри поруч увесь час
А далі: музика, вокзал, мости
Черги на зупинках у автобус
І до війни нам не дійти ніколи
13-а субота водить нас по колу
І театри спалені ущент
І тільки небо може знати в чому сенс.
Ось і все. Ми на краю.
Сиджу, палю і знов дивлюсь у небо.
Свидетельство о публикации №114020605399