Не виносьте смiття з хати

Не  виносьте  сміття  з  хати.

Як  молодая  була,
То  від  людей  я  чулА:
"Не  виносьте  сміття  з  хати,
Не  будете  щастя  мати."

Коли  дружиною  я  стала,
Вже  ту  істину  згадала.
І  сміттячка   у  куточку,
Цілу  купу  наскладала.

То  побачив  мій  миленький,
Такий  гарний,  солоденький.
Та  не  став  він  мене  бити,
А  став  розуму  учити:

"Дорога  моя  ти  мила,
Бачу  що  ти  наробила.
Хто  ж  учив  тебе  так  жити,
Щоб  сміття,  в  куток  носити?"

Я  тоді  взяла  й  призналась:
"Про  таке  колись  дізналась.
Та  й  рішила  так  робити,
Щоби  тобі  догодити."

На  це  милий  став  казати,
Мене  розуму  навчати:
"Щоб  у  парі  добре  жити,
Треба  друг  друга  любити.

А  любов - важка робота,
Та  не  завжди  робить  охота.
То  й  пробіжить,  між  нами  кішка,
І  тоді  стає  не  смішки."

Про  таке  в  нас  народ  каже,
А  він  скаже,  як зав'яже:
"Не  виносьте  сміття  з  хати,
Не  будете  щастя  мати".

Як  про  все  ото  узнала,
Тоді  я  милому  сказала:
"Сміття  виноситиму  з  хати,
Не  буду  в  куток  складати."

       лютий,  2010;