Гуси плакали востаннE

Заплітає роси в коси
Ранок жовтим травам.
Гуси жалібно голосять
Над півсонним ставом.

Їм із півдня вже дорога
Довгі руки простягла.
І хоч просить простір в Бога
Пригірщ сонця і тепла,

Все міцніше холодами
Осінь землю обійма.
За далекими гаями
Вже ворушиться зима,

Приміряє одіяння,
Де оздоба лід і сніг.
Гуси плакали востаннє –
Довгий шлях на південь ліг.
1992


Рецензии