Перебiг чудернацького Польоту
Не в Просторі, не в Часі, крізь Прощення, –
Для кожного звучить, як Доля-нота,
Вплітаючись у Радість Сьогодення.
Збирається, то Дійсність, то Уява
У жмутики веселого Проміння.
Летіла, снила, мліла чи співала,
Коли Прозорість розливалась синя?
Любов’ю вистеляється Майбутнє,
Веселками здіймається Вчорашнє.
Коріння невагоме, та могутнє
Пускає Мить, коли у Вічність прагне.
04.01.2014
Свидетельство о публикации №114020503624