I знову холодне чекання
Промерзлими тінями страху
Вповзає в абсурдність змагання
За крила, призначені Птаху.
Благання розкидані Світом,
Молитви висять прапорами.
Надіям можливість прозріти
Дається, як Богу «Осанна!»
Не кличе Любов, не чекає
І не стугонить у Безодню,
Наповнює Світлом, Прощає –
І вчора, і завтра, й сьогодні.
04.01.2014
Свидетельство о публикации №114020503614
І не стугонить у Безодню,
Наповнює Світлом, Прощає –
І вчора, і завтра, й сьогодні.
Як вірно і влучно!!! З повагою і подякою.
Наталья Сытник 05.02.2014 14:40 Заявить о нарушении
Найсвітлішого у мріях і у Житті!
Катерина Жебровська 05.02.2014 15:42 Заявить о нарушении