Белые цветы зимы. 20. 02. 1992г. Кн. 25

 На украинском языке. Песня.

20.02.1992г.    Данилюк Д.Е.    №25.

Зима россипле, скрізь білі квіти,
Я в них стежинку сам протопчу.
Куди ж роки мої подіти?
Як що до тебе я полечу.

Може ті весни, мені поможуть?
Лице в водиці щоб сполоснуть.
А може чари мене обложуть,
Не дасть струмочок мені заснуть.

Купаюсь в літі, разноголісся,
До річки світлий тече туман.
Співає пісню жито в колоссях,
А може счастє моє обман.

Вже близько осінь, зазолотилась,
И шепче тихо, любов прощай.
До серця ніжно ти прихилилась,
Як квітка літа, цвіт молочай.

В небі літають, білі лелеки,
Шукають серцю ніжне тепло.
И як хмаринки, вони далекі,
А знаєш, в щасті мені везло.

Десь в лісі вітер пісні співає,
Не знає листя чим я болів.
Хіба ти зараз про те не знаєш,
Що не вернеш тих сказанних слів.

Дивлюсь на небо, на хмари хвилі,
Життя струмками в річку тече.
Мене почуєш ти на могилі,
Там обіпреся в моє плече.