Виктор Шнип. Беларусь. Перевод с белорусского -13
БЕЛАРУСКАЕ МОРА (стр. 92)
СКАЗКА ПРО ТАВЕРНУ СМЕРТИ
Пришёл я однажды в таверну ночную,
Увидел, как девушка кофе смакует,
Густой, чёрный кофе, и курит взатяжку.
- Скажите, а жить одиноко не страшно?..
Спросил я у девушки, рядышком стоя.
Она мне в ответ: «Приближаться не стоит.
Меня ты не знаешь, и знать-то не надо.
Тут много девиц и доступных, и ладных…»
Но я ощущаю её притяженье,
Минуты, как вечность, теряют движенье.
И думать не думаю я о греховном,
Но в разум врезается каждое слово:
- Ты будешь моим. Тебе хочется смерти?...
… Гляжу, а в таверне – не люди, а черти.
Припомнить молитву – забыл, как молиться,
Но вспомнил, что нечисть креста убоится.
- Твоё это горе – не веришь ты в Бога…
Но жаль мне тебя, дурака молодого.
Беги из таверны… под небо, под звёзды…
Беги из таверны, покамест не поздно…
Я выбежал в страхе, не чувствуя тела,
И в чёрное небо таверна взлетела.
Перевод с белорусского
Ю. Матюшко
12.10.08
**
КАЗКА ПРА КАВЯРНЮ СЬМЕРЦІ
Я зноўку прыйшоў у кавярню начную
І ўбачыў Яе. Яна ціха смакуе
Чарнюткую каву і курыць паважна.
– Скажыце, паненка, адной вам ня страшна? –
Пытаю ў Жанчыны і побач сядаю.
Яна мне гаворыць: «Сядаць я ня раю.
Мяне ты ня знаеш і знаць не сьпяшайся.
Дзяўчат тут хапае, ты ў іх закахайся...»
Ды я не ўцякаю ад вабнай Жанчыны.
Як вечнасьць, самотна праходзяць хвіліны.
Сяджу, як чакаю за грэх пакараньня,
І думаць ня думаю я пра каханьне...
І ўжо я ўцячы ад Жанчыны гатовы,
Ды чую Яе найласкавыя словы:
– Ты будзеш маім. Табе хочацца сьмерці?..
...Гляджу, а ў кавярні – ня людзі, а чэрці.
Успомніць малітву – ня ўмею маліцца.
І ўспомніў: нячысьцік жа крыжа баіцца.
Ды ціха і сумна Жанчына гаворыць:
– Ты ў Бога ня верыш – тваё гэта гора.
Шкада мне дурнога цябе, маладога.
Ідзі ты з кавярні, ня помні нічога...
І выйшаў на вуліцу я ап’янелы,
І ў неба начное кавярня ўзьляцела.
В. Шніп
Свидетельство о публикации №114020308182
Виктор Любецкий 03.02.2014 17:33 Заявить о нарушении
Юрий Матюшко 03.02.2014 17:59 Заявить о нарушении