МАЛЕНЬКЕ ДІВЧАТКО
Маленьке дівчатко.
Синь погляду лине до неба.
А серце тріпоче,
Як ватра майданних заграв.
-Не бійся,- шепоче,-
Не бійся, боротися треба.
За долю, за волю,
За правду відібраних прав.
Маленьке дічатко
Сьогодні було відчайдухом.
Вселяло сміливість
І вірило у майбуття.
І я так горджуся,
Що тому дівчатку є другом...
Зима водохрестить надією
Вільне життя.
Маленьке дівчатко .
Калиновий кетяг. Морози.
Що було терпким,
То тепер солодить, солодить.
Почнімо спочатку.
Русяві заплетено коси.
Сніжинка танцює на вії,
А вія тремтить.
Любов Відута
Маленьке дiвчатко
© Copyright: Любов Ведута, 2014
Свидетельство о публикации №114020313131
Свидетельство о публикации №114020313131
Рецензии
Коли-небудь. З циклу Реінкарнації
Юраан
Коли-небудь, часом нічний
Нахил зміниться осі.
Вкриє сніговою пеленою
Планету воля вищих сил.
Застигне мить, промерзне даль,
Підуть сумніви і страх,
Зникнуть горе і печаль,
Але духу не настане крах.
Коли-небудь, біля воріт зорі
Трубач, піднявшись до хмар,
Різьблені віконниці відчинивши,
Дасть волю звуків і вітрам.
Живим надію збереже,
Померлим пам'ять і спокій,
Любов і віру зміцнить,
Наповнивши небо добротою.
Коли-небудь, на схилі років
На мить перерветься вічний бій.
В снігу розтане перший слід,
Залишений босою ногою.
Замовкнуть трелі солов'я.
Ще промайне закатный блик.
І ось він, сенс буття,
Простору-часу джерело.
Коли-небудь, але не зараз
Вщухне в серці зла біль,
Відкриє розум третє око,
І на годиннику - нуль:нуль, нуль:нуль.
Покинувши тіло в перший раз,
Душа знайде новий шлях
Коли-небудь, але не зараз,
Коли-небудь... коли-небудь...
січень 2013 березень 2013
Вадчанин 20.03.2014 11:01 • Заявить о нарушении
Юраан
Коли-небудь, часом нічний
Нахил зміниться осі.
Вкриє сніговою пеленою
Планету воля вищих сил.
Застигне мить, промерзне даль,
Підуть сумніви і страх,
Зникнуть горе і печаль,
Але духу не настане крах.
Коли-небудь, біля воріт зорі
Трубач, піднявшись до хмар,
Різьблені віконниці відчинивши,
Дасть волю звуків і вітрам.
Живим надію збереже,
Померлим пам'ять і спокій,
Любов і віру зміцнить,
Наповнивши небо добротою.
Коли-небудь, на схилі років
На мить перерветься вічний бій.
В снігу розтане перший слід,
Залишений босою ногою.
Замовкнуть трелі солов'я.
Ще промайне закатный блик.
І ось він, сенс буття,
Простору-часу джерело.
Коли-небудь, але не зараз
Вщухне в серці зла біль,
Відкриє розум третє око,
І на годиннику - нуль:нуль, нуль:нуль.
Покинувши тіло в перший раз,
Душа знайде новий шлях
Коли-небудь, але не зараз,
Коли-небудь... коли-небудь...
січень 2013 березень 2013
Вадчанин 20.03.2014 11:01 • Заявить о нарушении
Вдячна за рецензію.
Ця поезія в авторському читанні відзнята на відео (мені сьогодні повідомили),
http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=SGPOpgnYoyI
Це посилання, моя поезія - з третьої по п"яту хвилину.
З повагою, Любов Відута
Любов Ведута 21.03.2014 14:42 Заявить о нарушении
Ця поезія в авторському читанні відзнята на відео (мені сьогодні повідомили),
http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=SGPOpgnYoyI
Це посилання, моя поезія - з третьої по п"яту хвилину.
З повагою, Любов Відута
Любов Ведута 21.03.2014 14:42 Заявить о нарушении
Дякую за те, що написали українською.
Любов Відута
Любов Ведута 22.03.2014 00:45 Заявить о нарушении
Любов Відута
Любов Ведута 22.03.2014 00:45 Заявить о нарушении