Поэзия самотности
Я про самотність пісню сотворив,
Та втім, порушив творчості порядок:
Писав той вірш ізнизу догори,
З кінця назад, ізнов вертав в начало;
Я розіп яв прудкі, мов кінь, думки,
Розвіяв думи, наче цвіт калини;
Нарешті мною виплеканий плід
Вогню на розсуд дав я вранці, тихо...
І в сяйві дня, і у нічній пітьмі
Докором в душу думи дивляться мені...
Красимир Георгиев
СТИХОТВОРЕНИЕТО
Написах стихотворение за самотата.
Написах го от края към началото, отдолу нагоре, отзад напред.
После разпилях буквите, разпънах думите, задрасках изреченията.
Смачках листа и го хвърлих в огъня.
Всяка нощ стихотворението ме преследва...
Свидетельство о публикации №114020106514