В пригоршні набрала літер,
Щоб розставити їх вміло,
Та, на горе, знявся вітер -
Зруйнував моє все діло!
Я сиджу, долоні тисну,
Голова – як та підкова!
Так, на вітер грізно свисну –
Не знаходжу ані слова!
Ну та годі! Поодинці
Позбираю всю абетку,
Літери – як ті гостинці,
Їх сховаю під жилетку!
За вірші візьмуся з часом,
Літери в них вставлю вміло…
Так, займуся я паласом –
Це тепер негайне діло!
01.02.2014
Негайне дiло
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2014
Свидетельство о публикации №114020106188
Свидетельство о публикации №114020106188
Рецензии