Тягар любовi

Жив  кожен  день  немов  останній
І  зайвих  клопотів  не  мав.
А  всі  батьківські  піклування
Лиш  як  належне  я  сприймав.

Хоч  сивина  лягла  на  скроні,
Іще  цвісти  й  цвісти  б  рокам,
Та  тягарем  любов  синовня,
Якої  не  додав  батькам.

---


Рецензии
Щемно... Думаю, такі відчуття властиві тільки совісливим людям, а отже, добрим, достойним синам (дочкам). Це почуття трансформується в любов до своїх дітей, внуків...
А вірш чудовий!***
(описка: хлопотів - Клопотів)

Щасти!*

Ольга Глапшун   04.04.2014 03:10     Заявить о нарушении
Дякую за добрі слова і за уважне прочитання.
Описку виправив. Щасти Вам!

З теплом, -

Анатолий Павленко   04.04.2014 08:21   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.