До себе вабить цнотою лебiдка
Веточка Вишни http://www.stihi.ru/2011/03/08/1506
(автор закрыл страницу, ссылка не работает.)
Ще спить цнотливим сном під снігом квітка,
Ще сняться їй такі солодкі сни...
І десь за морем ще одна лебідка,
Але уже так близько до весни...
Ще поцілунок ніжиться в куточках
Твоїх примхливих і гарячих уст...
І сняться ще, як дереву листочки,-
І пристрасть і жага і ніжність рук...
Не зіграна мелодія кохання
Блукає між зірок ще в небесах...
Та нитку вже пряде життя бажання,
А в серці оживає Синій птах...
"До себе вабить цнотою лебідка"
ЛЮДМИЛА ЖУРАВСЬКА
До себе вабить цнотою лебідка,-
Куди не глянь, все біле навкруги,-
На склі не візерунок,- дивна квітка,-
Вона розрахувалась за борги.
Смак вітру на губах, це - поцілунок,
І витівка йому ця до снаги.
Іскриться срібло і його гатунок
Підтвердили високі береги.
Це зараз, а опівночі - страждання,
І в серці туга міцно залягла,
Та жевріло в душі одне бажання,
І завдяки йому ти ожила.
Засяяв сніг на вітах і горбочках,
Знов радість у згорьованих очах,
І навіть в потаємніших куточках
Любов володарює, а не страх.
Свидетельство о публикации №114013005072
Вова Дедуля 10.03.2014 16:48 Заявить о нарушении
Людмила Журавская 10.03.2014 20:53 Заявить о нарушении