Бiль пiтьми
Достукатися тиші,
почути її біль,
ділити з нею миті,
піднятися з руїн
з безодні, як зумію –
збудую іншим світ,
добуду з серця мрію…
Із променю надій
звертаюсь сам до себе
невидимий собі…
Тулилась тиша неба
і не лякала нас.
Без жалості, сама
на вулицю летіла
із хати пісня сну,
а смерть життя манила
у сплющену пітьму…
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114013011309
Свидетельство о публикации №114013011309
Рецензии
