* * *
Пташиною піснею тішиться ліс,
ховається вітер у тиші його.
Блукаю у пристраснім пошуку слів –
Нечуваний трепет, то ніжний полон…
Неволя без тебе, волаю, кричу,
сумую, ти плачеш в безсонні своїм
обом одиноко і гірко тому,
до тебе в обійми, як вітер лечу!..
Кружлятиму в танці щасливу тебе
і мрії тобі подарую, мов світ.
Не бійся кохання, воно ж нас не вб’є
жаліти не треба, ти просто радій!..
***
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114013010753
Свидетельство о публикации №114013010753
Рецензии