Виктор Шнип. Беларусь. Перевод с белорусского -8
БЕЛАРУСКАЕ МОРА (стр. 49)
Я один, как невольник убогий
Обречённый в пустыне пожить.
Для меня, как для ветра дорога
На все стороны света лежит.
Я, как тень от креста… Одиноко
Мне в безлюдном начале дорог.
Даст водицы святой мне сорока,
Уж положит хлебец возле ног.
Я в песках, как вода пропадаю,
Их зыбучесть вовек не забыть.
Путь возврата отчётливо знаю:
Он – к тебе, чтоб неволю любить.
Перевод с белорусского
Ю. Матюшко
**
Я ізноўку адзін, як нявольнік, якога
Адпусьцілі ў нямую пустэльню пажыць.
І прад мною, нібыта прад ветрам, дарога
На чатыры бакі спакушальна ляжыць.
Я ізноўку адзін, нібы цень адзінокі
Ад старога ля ціхай дарогі крыжа.
І ваду мне жывую прыносяць сарокі,
І мне хлеба хапае штодня ад вужа.
Я ізноўку адзін, як вада, прападаю
У пяску, што на мейсцы, як час, не стаіць.
Я іду, і куды я іду – добра знаю –
Да цябе, быць з табой, каб няволю любіць...
Свидетельство о публикации №114012908959