На небо завше уповаем
На небо завше уповаєм,
Едемом мріється в душі,
Хто творить пісню а хто дбає-
Любов наповнює нас всіх.
Ідуть дощі чи сніг пухнастий,
Болить комусь чи совість спить:
Обнімем світ, він стане кращим,
Майбутнім манить і велить.
Єдність думок та серця поклик
До щастя в рідному краю:
І(И)ван, Макар, Марія, Петрик -
Надію мають всі свою.
І(И) світ бажань та добрих справ
Минулим вчить, щоб краще знав.
29.01. 2014р., Київ
Свидетельство о публикации №114012904524