Де серце б'ється в самоту крильми,
Де власне тіло робиться тюрмою,
Туди ніколи не заходиш ти,
А йдеш вперед, зовучи за собою.
I бездоріжжям нескінченних мрій
Я йду услід і тягну свої грати.
Хоч ноги всі мої вже у крові,
Та не прошу тебе я зачекати.
Бреду, щаслива, в сумерках ночей,
І сподіваюсь на якесь прозріння.
Лиш інколи в вікно моїх очей
Глядіє погляд промінцем спасіння.
Бездорiжжя мрiй
© Copyright: Не Реальна, 2014
Свидетельство о публикации №114012903959
Свидетельство о публикации №114012903959
Рецензии
глибока туга у твоїх віршах.
так хочеться, щоб "промінець спасіння"
став сонечком ласкавим
Дуже зрілі та з глибоким змістом вірші у тебе, дитинко, та ще й такі чудово поетичні.
Здоров"я тобі та радості
З теплом і повагою,
Богдана Синюк 30.11.2015 01:21 • Заявить о нарушении
так хочеться, щоб "промінець спасіння"
став сонечком ласкавим
Дуже зрілі та з глибоким змістом вірші у тебе, дитинко, та ще й такі чудово поетичні.
Здоров"я тобі та радості
З теплом і повагою,
Богдана Синюк 30.11.2015 01:21 • Заявить о нарушении
Щиро дякую за розуміння і підтримку.
Нехай ласкаве сонечко, якого Ви мені бажаєте, світить і гріє не тільки мені, а ще й тим людям, яким прийшлося хоч раз в житті пережити такий смуток.
З добротою, ніжністю і повагою,
Не Реальна 30.11.2015 16:04 Заявить о нарушении
Нехай ласкаве сонечко, якого Ви мені бажаєте, світить і гріє не тільки мені, а ще й тим людям, яким прийшлося хоч раз в житті пережити такий смуток.
З добротою, ніжністю і повагою,
Не Реальна 30.11.2015 16:04 Заявить о нарушении