Побач

Коли душа стає пустелею,
Десь по за часом у собі,
Не бійся сперечатись з долею,
Побач лиш вогник вдалечі,
Що стане новою надією,
Ти йди за ним в глухій пітьмі.
Він з часом виведе до вирію
Нового дня в саду квітучої душі.


Рецензии