Це була весна,
уже справжня весна
сонце сліпило очі.
кава зранку,
вітер в волоссі
шалені безсонні ночі.
ароматом оспіваних квітів
назустріч до літа
нестримані вулиці за собою вела..
Це була весна,
так, вже справжня весна.
він зранку в чужій квартирі
пусті пляшки на столі, дві останні цигарки
докуривши,
закриє за собою двері.
не поспішаючи, містом,
під променем сонця
з подихом вітру
до маршрутки 108
..так і не дійде.
погляд зламає,
напроти вона і він її знає.
та, що бувало, ночами спати
не давала.
та, що на театр його проміняла,
але стояла навпроти, очами з' їдала
і так слово за словом..
він мабуть, не дійде сьогодні додому.
а далі кіно і творчості подих
столиця, підземка, сонце заходить.
а далі картина навіяна вітром
сходи, квартира, розкидані речі
..дорослі діти.
Це була весна
© Copyright: Джиа Сафари, 2014
Свидетельство о публикации №114012809478
Свидетельство о публикации №114012809478
Рецензии