Покута

 Господу молиться,
ставши на коліна,
кров*ю залита
моя Україна.
Битва іде між
добром і злом,
світлом і тьмою,
Богом з сатаною.
Бог українців
в колони шикує,
дзвоном соборів
віру гартує.
Та не здається
вражая сила,
чорную погань
на люд свій пустила.
-Може, вам мати
пісень не співала
градом прокляття
в колиску всипала?
Може ,вас мати
грудьми не плекала,
тихо підстіпно
отруту давала,-
щоб озвіріли,
яничарами стали
своїх братів і сестер
шматували?!
Крики:"Не бийте!!!"
"Я-свій!!!","Я-своя!!!"
та не здригається
вража рука.
Палиця свище,
рве плоть молоду,
чобіт вбиває
мрію ясну.
 Пощади нема-
ні старим, ні жінкам...
в борні закипає
волі  Майдан.
Дзвоном Михайлівський
скликає киян:
"Беркут" нацькований
нищить Майдан!!!"
Влада скажена.
Бруківка в крові.
Кетяг калини
в гнилому багні...

 "Беркут"- це діти
 чиїсь не кати,
 злочинні дії
вчинили вони...
Кров не водиця
треба,сини,
 покуту прийняти
сказати"прости"...