З Освальда Мтшали. Всього лише перехожий
Я чув, як він кричить від болю,
як худоба на бійні;
до мене донісся запах свіжої крові,
вона лилися у нього з ніздрів,
текла по камінню.
Увійшов я в церкву
та став на коліна.
«Я люблю тебе, Господи,
а також мого ближнього. Амінь.»
Я вийшов
з серцем , легким, як цілування янгола
на щоках святої душі.
Я пішов додому.
Натовп обступив щось на дорозі.
Тут підійшла
сусідка й спитала:
«Ти чув?
Ти чув, що твого брата вбили?»
«Ні-ні не чув!
Не чув нічого - адже був я у церкві».
Свидетельство о публикации №114012806089
Боляче за тих, хто гине, боляче за байдужих, бо не відають, коли й їх спіткає біда...
Хочеться кричати: схаменіться люди, озирніться!..
Хіба хтось чує?(((
Хочеться миру і ладу в країні, Валерію!
Дякую за вірші!
Соловей Заочник 28.01.2014 15:05 Заявить о нарушении
Знаю, що ви з небайдужих.
Вірш написаний чудовим південно-африканським поетом Освальдом Джозефом Мтшалі, ще за часів апартеїду, англйською мовою. Я перекладав його з россійського перекладу
В. Рогова. Орігіналу в інтернеті не знайшов.
З повагою,
Валерий Калмыков 29.01.2014 08:58 Заявить о нарушении