З Освальда Мтшали. Всього лише перехожий

Я бачив, як його лупцюють кийками,   
Я  чув, як він кричить від болю,
як худоба на бійні;
до мене донісся запах свіжої крові,
вона лилися у нього з ніздрів,
текла по камінню.
 
Увійшов я в церкву
та став  на коліна.
«Я люблю тебе, Господи,
а також мого ближнього. Амінь.»
Я вийшов
з серцем , легким, як цілування янгола
на щоках святої душі.

Я пішов додому.
Натовп обступив щось на дорозі.
Тут підійшла
сусідка й спитала:
«Ти чув?
Ти чув, що твого брата вбили?»

«Ні-ні не чув!
Не чув  нічого - адже  був я  у церкві».


Рецензии
Знову повторюється: моя хата скраю!
Боляче за тих, хто гине, боляче за байдужих, бо не відають, коли й їх спіткає біда...
Хочеться кричати: схаменіться люди, озирніться!..
Хіба хтось чує?(((
Хочеться миру і ладу в країні, Валерію!
Дякую за вірші!

Соловей Заочник   28.01.2014 15:05     Заявить о нарушении
Щіро дякую, Світлано!
Знаю, що ви з небайдужих.
Вірш написаний чудовим південно-африканським поетом Освальдом Джозефом Мтшалі, ще за часів апартеїду, англйською мовою. Я перекладав його з россійського перекладу
В. Рогова. Орігіналу в інтернеті не знайшов.
З повагою,

Валерий Калмыков   29.01.2014 08:58   Заявить о нарушении