Мое звернення до майдану

Неймовірно… Що сталось з моєю країною…
Де гідність звичайних українських людей
Що називають свою землю Батьківщиною
І прагнуть нових, цікавих ідей.

Усі ми діти козацької крові,
З одного з вами тіста ліплені,
Не лишайте ж Україну долі
Хай цвіте вона завжди квітами!

Хіба цього бажали нам пращури?
Щоб ми бились зі своїми до крові?
На майдані мов ненажерливі ящури
Ви шукаєте іншої долі…

Мені боляче на це дивитися,
Бо я пишаюся своєю Батьківщиною
Люди! Припиніть будь-ласка сваритися,
Свого брата давити машинами!

Матері! Я звертаюсь з надією
Повернімо мир Україні!
Я благаю, не жертвуйте сином,
Тільки ми зупинимо війни.

І сльозу вже не в змозі тримати,
Від вечірніх, щоденних новин,
За що люди повинні страждати?
Невже від депутатських війн?

Мені соромно за мою країну,
Мені соромно за наших людей,
Не розривайте на шматки Україну
Від безглуздих примарних ідей.

Всі ми діти козацького роду,
Закликаю до миру вас всіх!
Що шукаєте ви, свободу?
Українці, свобода в душі!!!


Рецензии
Катюша, добрий вечір! Я народилася в Україні, 20 років прожила там, за волею долі, живу далеко від неї, але вона моя Батьківщина і те, що в ній зараз відбувається, болем відгукується в душі. Чому не живеться бандерівцям мирно зі своїм народом, що вони ділять, чому йдуть на поводу у Європи, у Америки? Таку гарну країну, доброзичливий народ перетворюють на ніщо.
Дай Бог всьому цьому неподобству припинитися і знову запанувати миру і стабільності в Україні!
Щастя Вам і всьому українському народу.
Чудове патріотичне вірш-ня.
З ПОВАГОЮ,

Зинаида Толстухина   31.01.2014 01:56     Заявить о нарушении
Дуже дякую Вам за теплий відгук. Так, в країна досить складна ситуація, мені боляче на це дивитись, а мій вірш-це крик моєї душі, щоб люди схаменулись, и не затяли війну. Україна насправді велика держава з молодим але легендарним минулим скільки людей талановитих тут народилися і виросли. Нашій волі українській може тільки позаздрити Европа. А які жінки українські...Україна зовсім не в такому тяжкому становищі,як всі думають.А все що коїться на майдані викликає в мене сором за мій народ,і біль за всю Україну. Вона не заслуговує на те, щоб розривали її на шматки, так само не заслуговують і люди, які там стоять. Війною нічого ніколи не вирішалось, а жертви ніколи нікого до правди не доводили.
Дякую йще раз за рецензію. В мене є надія достучатись до людських, небайдужих сердець. Цю війну треба зупинити поки не пізно.

Кэтрин Фокс   31.01.2014 02:21   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.