Сонце заховалось...Вітер свище,
Листя жовте із дерев зрива...
Залишилось тільки - попелище,
Вже кохання нашого нема...
Трапилося так, що ми на днищі,
Догоріло полум"я до тла...
Залишилось тільки - попелище,
Попелище і гіркі слова...
Ті слова сказав мені навіщо?
Їх не чути б, доки я жива...
Залишилось тільки - попелище,
Попелище тільки ...і слова...
Чи з тобою стрінемось коли ще?
Доля нас звела і - розвела...
Залишилось тільки - попелище,
Попелище тільки ...і зола...
Підійди до мене, милий, ближче...
Не назву - коханий - бо чужий...
Посидим на нашім попелищі,
Вип"єм...за кохання упокій...
Попелище...
© Copyright: Наталья Кислощук, 2014
Свидетельство о публикации №114012706680
Свидетельство о публикации №114012706680
Рецензии
Гарний вірш! Та ні, беріть ще вище!
Він чудовий! Що сказать іще?!
Хоч і має назву "Попелище",
Та немов живим вогнем пече!
З повагою...А.Ш.
Александр Васильевич Шилов 28.01.2014 22:35 • Заявить о нарушении
Він чудовий! Що сказать іще?!
Хоч і має назву "Попелище",
Та немов живим вогнем пече!
З повагою...А.Ш.
Александр Васильевич Шилов 28.01.2014 22:35 • Заявить о нарушении
Який гарний експромт...дякую, Олександр!!!!Успіхів тобі і творчої наснаги...
Наталья Кислощук 29.01.2014 13:59 Заявить о нарушении
Наталья Кислощук 29.01.2014 13:59 Заявить о нарушении