Україно! Гадала я - ти моя:
твоє вранішнє небо,що веснами запашує.
Я не знаю,чия будеш ти земля,
скоро соколи люті,голубко,тебе вполюють...
"...І лани широкополі", - забудуть,як пахне хліб,
"...І Дніпро,і кручі", - питатимуться Шевченка:
Чом тебе,мов скотину, завели у клятий хлів,
чом для рідних братів - ти дурепа і чужоземка?!
Хай "край неба палає", та тільки не від війни,
червоніє калина - та лиш не від люті й крові.
Коли ти наша мати - ми відданії сини,
Та чому ж один одного винищити готові?!
- За ідею,що мертва своїм нутром?
За права окупантів - відкритих,але "в законі"?
Чом сліпі наші душі і мізки "промиті",чом?,
Добровільно вербуємось.Там рай,мабуть,у полоні...
Коли нашу свободу вмуровують у асфальт,
Коли руки Росії жилаві,тверді і дужі.
Коли в серце країни прокладено магістраль,
Може є серед нас небайдужі?..
Укра но! Гадала я - ти моя...
© Copyright: Ксю Виноградова, 2014
Свидетельство о публикации №114012609054
Свидетельство о публикации №114012609054
Рецензии
Спасибо за Ваше неравнодушие! От души с болью написано. Так воспитывали поколения, а сейчас пожинаем плоды. Но проснемся и поймем! Мудрость природы не стереть из памяти!
http://www.stihi.ru/2013/12/20/10136
Творческих успехов, вдохновения и радости!
Виктория Вид 26.01.2014 18:27 • Заявить о нарушении
http://www.stihi.ru/2013/12/20/10136
Творческих успехов, вдохновения и радости!
Виктория Вид 26.01.2014 18:27 • Заявить о нарушении
И Вам спасибо большое! Приятно осознавать, что национальная сознательность существует )Успехов и ВАМ!)
Ксю Виноградова 26.01.2014 18:40 Заявить о нарушении
Ксю Виноградова 26.01.2014 18:40 Заявить о нарушении