Чорна вуаль?

Не ховай за вуалью обличчя.
Не ховай, бо його вже нема.
Там, за маскою потойбіччя,
Ти давно, так давно не жива.

Ти нікого не любиш. Зовсім.
Ти бездарність, що в серці мала.
У полоні думок стоголосім
Ти не віриш в маленькі дива.

Ти сама собі просто чужа.
Але ж пора порозумніти.
Ти вже нагадуєш бомжа
Якому, жаль, нема що вдіти.

То що тобі треба? Чорна вуаль?
Щоб бути весною, коли ти є осінь?
Щоб бути камінням, коли ти кришталь.
Щоб бути взутим, коли ти є босий.

Всі маски ти вже одягала.
А справжньою не можеш буть.
Бо людям щирості так мало.
Їм неважлива твоя суть.

К.С.


Рецензии