Яка дзвінка погожа днина.
Яскраве сонечко сліпить,
А під ногами сніг скрипить,
Що землю вкрив немов перина.
Навкруг чарівна дивовина,
Що в даль розкрилену манить,
Аби впіймати щастя мить
Змогла замріяна людина.
Уже весною поле снить,
Притишине собі лежить,
Мов заколисане вітрами.
Це рідний край - Галичина,
Наш скарб і долі таїна,
Вона в серцях назавжди з нами!
***
© Copyright: Мыкола Ковальчук, 2014
Свидетельство о публикации №114012600033
Свидетельство о публикации №114012600033
Рецензии