Вона моя
Де стану на краєчечку землі
І житиму як душі ті прозорі
Колись я встану на Говерлу
І гордо,але тихо промовля:
"Я люблю тебе життя!"
За те,що народилась,
зате,що знаю своє ім'я,
і незалежна не від кого я
А потім приплину до хатини
Й спокійно сяду у вікна
Спасибі, життя за Україну,
за те ,що вона моя.
Свидетельство о публикации №114012600273