Моe рiдне село

                Моє  рідне  село.

Забіліли  світи,  то  снігів  намело,
Коли  я  повертався  в  своє  рідне  село.
Чорний  ліс  знов  шумів,  і  мені  весЕло,
Стереже  він  давно,  моє  рідне  село.

В  нас  в  подільському  краї,  звідки  би  не  мело,
Ліс  вітри  не  пускає,  у  найближче  село.
Ліс  людей  зігріває,   він  дає  їм  тепло,
Весь  його  не  зрубає,   моє  рідне  село.

Ліс  мій  Шпилем  зовуть,  звідси  видно  село,
З  козаків  в  нас  Паланка,  моє  рідне  село.
Боронити  Ладижин,  їх  сюди  привело,
Козаки  й  будували,  моє  рідне  село.

У  визвольних  змаганнях  їх  багато  злягло,
А  від  тих  хто  вцілів,  моє  рідне  село.
І  так  з  віку  й  до  віку,  навкруги  все  текло,
Як  могло,  так  і  жило,  моє  рідне  село.

Поряд  з  ним  Василівка,  теж  козацьке  село,
Що  не  раз  виручало,  моє  рідне  село.
Отаман  Заболотний,  хоч  давно  це  було,
Тут  обрав  собі  хутір,  і  моє  рідне  село.

А  рядом  Буг  протікає,  і  його  замело,
Він  тепер  напуває,  моє  рідне  село.
І  живуть  в  селі  люди,  щоб  завжди  в  них  цвіло,
Хай  Господь  зберігає,  моє  рідне  село!

                січень,  2014;