Цього січня, Оксано, ми трішечки старшими стали,
Тільки з приводу того, повір, сумувати не слід.
Бо ж ми книгу життя до середини лиш дочитали,
І напереді ще є чимало і весен і літ.
Є надії і мрії, іще незавершені плани,
І дорога не пройдена та, що веде до мети,
Безліч різних дрібничок і справ більш важливих. Оксано,
Значить, треба іти, значить, треба нам далі іти.
Не біда, що сьогодні за межами наша родина,
Що, як сонце зимове, не гріє серця чужина.
Дасть Господь, нас, щасливих, зустріне іще батьківщина,
І настане весна, і не скінчиться більше весна.
Приятельцi
© Copyright: Елена Матвиенко Кобзева, 2014
Свидетельство о публикации №114012500456
Свидетельство о публикации №114012500456
Рецензии
Приветствую, Елена и Вас, и Вашу поэзию!!!!!
Наконец-то мы виртуально свиделись.
Виктор Володин
Викторволодин 26.01.2014 21:21 • Заявить о нарушении
Наконец-то мы виртуально свиделись.
Виктор Володин
Викторволодин 26.01.2014 21:21 • Заявить о нарушении
Виктор, я очень Вам рада! Спасибо, что нашли меня. Будем встречаться виртуально.
Елена Матвиенко Кобзева 26.01.2014 21:41 Заявить о нарушении
Елена Матвиенко Кобзева 26.01.2014 21:41 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.