" Іноді щастя настільки близько, що ми його не можемо роздивитись, а чиїсь руки настільки теплі, що не дають нашим охолонути. "
Я чув як день оцей ножі гострив
він готував для багатьох сюрпризи:
когось злякав, комусь розсік мости,
у інших починалась гостра криза.
Мабуть і ми ввійшли у ці ряди
бо сльози наші бризнули у хвіртку
І біль у серце кинула сліди.
Сказала ти - "...в житті зробилась дірка
на волю мою душу відпусти-
он там, під стріхами, гарцюють коні!"-
"Не можу мила, ти мене прости,
недобачають очі ті балконні ...
То не табун - стовпилися тумани.
Я розумію важко в холоди
цвісти тендітно-жовтому тюльпану,
але ж наступить і весна! І ти..
можливо й ти ...давно моя кохана,
роздивешся в мені не тільки друга."
На балконi
© Copyright: Олексса, 2014
Свидетельство о публикации №114012408227
Свидетельство о публикации №114012408227
Рецензии