Горные тюльпаны песня

                Як у зорянiй долинi,
                На високiй полонинi
                Квiтли полум'ям тюльпани
                Над землею, над свiтами
                Шовком трави вигравали,
                Зорi спати в них лягали,
                Грiлись в сонячнiм промiннi
                Доки прийде вечiр синiй.
               
                Прокидались в надвечiр'i
                Та здiймались, наче пiр'я,
                В небо синє та високе
                Зорi яснi, вогнеокi.
                Там де днями спали зорi
                В луках  вiльних, неозорих
                Квiтнуть полум'ям тюльпани
                Над землею, над свiтами.

                Там любов земна ходила,
                Розпускала срiбнi крила,
                До тюльпанiв промовляла,
                Ворожила, чарувала,
                Щоб любилися подружжя,
                Щоб свiтились iхнi душi.
                Пломенiють тi тюльпани
                Тiльки вiрним i коханим.