Нема нікого в світі краще тебе,
Щоб душу мін збентежити як ти...
Є тільки рівна сила в сяйві неба
Вулкан розбещений в величній красоті...
Коли зітхає поруч мене втома
Завжди я думаю, як десь далеко ти
Сідаєш відпочити, щоб із дому
До тебе линули мої думки...
Як вітер щастя знов бентежить душу
Чомусь у голові з*являешся знов ти
Ці руки ласкові, твоє чоло...
Невзмозі я відірвать від себе в самоті...
Я мрію знов про річку під зірками...
Про те, щоб цілував мене ти на траві,
А потім дарував усе навкруг і з нами
Лише любов і злагода присутніми були...
Щоб дома тиха музика лунала,
Як в ті часи, коли зі мною жив,
Щоб свічка знову до кінця не догорала,
А ти у тихім танці, щоб мене водив
Думки щоб наші йшли поруч із сином
І в напрямок один дивилась мить
Оце тоді, коханий, ми з тобою
У злагоді й добрі могли би жить...
1999р.
Коли зiтхаe поруч мене втома
© Copyright: Милена Злачевская, 2014
Свидетельство о публикации №114012403211
Свидетельство о публикации №114012403211
Рецензии